Безпечний простір чи найпростіше укриття: як оформити цокольне приміщення і працювати під час жовтого рівня

Цокольне приміщення потенційно можна використати у двох різних правових режимах: як безпечний простір або як найпростіше укриття. Це не взаємозамінні поняття. Вони мають різний порядок оформлення, статус, вимоги до доступу та наслідки для балансоутримувача.

Питання особливо важливе після запровадження жовтого і червоного рівнів повітряної загрози. Загальний алгоритм роботи підприємства за новими правилами розібрано в матеріалі «Повітряна тривога на роботі: жовтий і червоний рівні».

Коротка відповідь

• Безпечний простір дає підприємству можливість продовжувати діяльність під час жовтого рівня, якщо простір визначений балансоутримувачем, його захисні властивості підтверджені розрахунком, а приміщення облаштоване відповідно до цього розрахунку.
• Після завершення тримісячного перехідного строку підприємство може працювати під час жовтого рівня, якщо на об’єкті вже є належно створений безпечний простір або укриття.
• Найпростіше укриття є об’єктом фонду захисних споруд цивільного захисту. Для набуття цього статусу недостатньо наказу підприємства або акта внутрішньої комісії: потрібне рішення суб’єкта ведення обліку.
• Для червоного рівня постанова №1092 не встановлює загального права продовжувати звичайну роботу ані в безпечному просторі, ані за тимчасовим погодженням трудового колективу.

Варіант 1. Безпечний простір

Механізм безпечного простору запроваджений постановою КМУ від 4 вересня 2026 року №1092 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 15 вересня 2026 року №1128.

Безпечний простір — це найбільш захищені зони у визначених балансоутримувачем приміщеннях, будівлях або спорудах. Вони мають захищати працівників і відвідувачів від побічної дії звичайних засобів ураження та визначеного максимального надлишкового тиску вибуху.

Наявність такого простору підтверджується розрахунками балансоутримувача. Самого внутрішнього наказу, таблички, підвалу без вікон або посилання на «правило двох стін» недостатньо.

Що безпечний простір дає підприємству

Під час жовтого рівня підприємство може продовжувати діяльність, якщо у приміщенні або будівлі є належно облаштований безпечний простір.

Тримісячний перехідний строк стосується ситуації, коли немає ні укриття, ні безпечного простору. Тоді підприємство тимчасово може працювати під час жовтого рівня за погодженням із трудовим колективом, але не довше трьох місяців із дня набрання чинності постановою №1092.

Після спливу цього строку самого погодження працівників уже недостатньо. Для продовження роботи під час жовтого рівня на об’єкті має бути укриття або безпечний простір, створений відповідно до вимог постанови.

Статус і доступ

Безпечний простір не є найпростішим укриттям і не включається до фонду захисних споруд за процедурою постанови КМУ №138. Постанова №1092 не передбачає його реєстрації в органі місцевого самоврядування або ДСНС.

Простір має бути розрахований на захист не лише працівників, а й відвідувачів, які перебувають у приміщенні. Постанова №1092 не встановлює обов’язку надавати до нього загальний доступ людям, які не перебувають на підприємстві.

Водночас питання доступу сторонніх осіб потрібно перевіряти з урахуванням місцевих рішень і правил цивільного захисту. Тому абсолютне формулювання «сторонніх не допускаємо за жодних умов» є ризиковим.

Як оформити безпечний простір

Крок 1. Визначити найбільш захищену частину будівлі. Цокольне приміщення може бути кандидатом, але його розташування саме по собі не підтверджує захисних властивостей.

Крок 2. Провести розрахунок захисних властивостей. Він має підтвердити захист людей від побічної дії звичайних засобів ураження та максимального надлишкового тиску вибуху.

Крок 3. Облаштувати простір відповідно до результатів розрахунку: виконати необхідні технічні рішення, визначити місткість, маршрути, порядок доступу та перебування людей.

Крок 4. Розмістити на вході до приміщення, будівлі чи території, на зовнішній стіні або огорожі табличку «Об’єкт забезпечений безпечним простором» розміром 100 × 60 см.

Крок 5. Затвердити порядок дій за сигналом «Повітряна тривога», визначити відповідальних осіб і забезпечити доведення сигналу до працівників та відвідувачів.

Постанова говорить про розрахунки балансоутримувача, але не забороняє залучати для їх виконання проєктну, експертну або іншу кваліфіковану організацію. Через технічний характер такого розрахунку залучення профільного спеціаліста є обґрунтованим.

Проблема з показником надлишкового тиску

Максимальний показник тиску для жовтого рівня мають визначити Міністерство оборони та Генеральний штаб ЗСУ, а МВС, ДСНС і Мінвідновлення — довести його, зокрема, до суб’єктів господарювання, проєктних та експертних організацій.

На дату підготовки матеріалу офіційного оприлюдненого числового значення цього показника на сайтах Міноборони, МВС або ДСНС не знайдено. Тому підтвердити конкретне значення та остаточну правильність розрахунку без відповідного офіційного документа неможливо.

Постанова №1092 також не містить окремої процедури подання або погодження розрахунку з державним органом.

Що робити під час червоного рівня

Постанова №1092 встановлює спеціальне право підприємств продовжувати діяльність саме під час жовтого рівня. Аналогічного загального дозволу для червоного рівня вона не містить.

Тому безпечний простір не слід подавати як достатню правову підставу для продовження звичайної роботи під час червоного рівня. Підприємству потрібно окремо визначити порядок припинення роботи, безпечної зупинки процесів і прямування працівників та відвідувачів до відповідного об’єкта фонду захисних споруд.

Маршрут до найближчого міського укриття може бути частиною алгоритму для червоного рівня, але сам по собі не замінює безпечний простір або укриття для цілей продовження роботи під час жовтого рівня.

Варіант 2. Найпростіше укриття

Найпростіше укриття є об’єктом фонду захисних споруд цивільного захисту. Підприємство не може остаточно надати цокольному приміщенню цей статус самостійно: необхідне рішення відповідного суб’єкта ведення обліку.

Як включити приміщення до фонду

Крок 1. Створити комісію для огляду приміщення. Підвальні та цокольні поверхи об’єктів цивільного і промислового призначення належать до приміщень, які можуть оглядатися для використання як найпростіші укриття.

Якщо приміщення перебуває у власності або управлінні підприємства, комісію може утворити саме підприємство. Посадові особи ДСНС та інші фахівці залучаються за зверненням. Обов’язкової участі представника ДСНС у кожному огляді нормативний акт не встановлює.

Крок 2. Провести огляд і скласти акт за формою, передбаченою вимогами щодо обліку фонду захисних споруд, затвердженими наказом МВС №579.

• Акт комісії не означає, що підприємство вже присвоїло приміщенню статус укриття. Він є підставою для звернення до суб’єкта ведення обліку.

Крок 3. За потреби додати технічні документи. До акта можуть додаватися розрахунки захисних властивостей, а якщо комісія рекомендує технічне обстеження — паспорт об’єкта або звіт про результати обстеження.

Застосовувати потрібно норми та методики, чинні на дату обстеження. ДБН В.2.2-5:2023 на офіційному порталі ЄДЕССБ позначений як архівний, тому його актуальність для конкретного розрахунку слід перевірити до початку робіт.

Крок 4. Балансоутримувач подає акт та інші необхідні документи суб’єкту ведення обліку.

• Для об’єкта приватної форми власності рішення про включення приймає орган місцевого самоврядування. Районні державні адміністрації здійснюють таке включення лише у містах Києві та Севастополі. Тому універсальна порада «подати документи до РДА» є неправильною.
• Суб’єкт ведення обліку розглядає матеріали не більше 20 робочих днів і повідомляє балансоутримувача про прийняте рішення.

Крок 5. Після позитивного рішення видається організаційно-розпорядчий документ про включення приміщення до фонду. Лише після цього воно набуває офіційного статусу найпростішого укриття.

Вимоги наказу МВС №579 передбачають видання такого документа протягом 20 робочих днів із дати рішення. Окремо пункт 21 Порядку №138 передбачає внесення інформації до Інформаційної системи протягом п’яти робочих днів після прийняття рішення. Це два різні строки.

Що тягне за собою статус найпростішого укриття

Доступ населення

До приведеного у готовність об’єкта фонду має бути забезпечений цілодобовий і безперешкодний доступ відповідних груп населення.

Закон не використовує формулювання «всі охочі». Розподіл населення може здійснюватися за територіальним, виробничим або змішаним принципом. Водночас гарантувати використання укриття виключно працівниками підприємства не можна: під час воєнного стану уповноважені органи можуть організувати укриття сторонніх осіб за наявності вільних місць і можливості доступу.

Готовність

Об’єкти фонду мають приводитися у готовність у строк, що не перевищує 24 годин із моменту введення відповідного правового режиму. Оскільки особливий період уже триває, включене до фонду приміщення фактично потрібно постійно підтримувати у готовому стані.

Облаштування

Потрібно забезпечити місця для сидіння або лежання, освітлення, вентиляцію, запас води, санітарні засоби, первинні засоби пожежогасіння, аптечку, засоби зв’язку та інше майно відповідно до чинних вимог наказу МВС №579.

Відповідальна особа і позначення

Необхідно призначити відповідальну особу та розмістити біля входу табличку розміром 50 × 60 см із написом «Місце для УКРИТТЯ» або «Найпростіше укриття» та необхідною інформацією.

Періодичні огляди

Балансоутримувач проводить щоквартальні огляди зі складанням акта та його реєстрацією у відповідному журналі. Ця вимога встановлена наказом МВС №579, а не частиною п’ятнадцятою статті 32 Кодексу цивільного захисту.

Контроль і відповідальність

Об’єкт може перевірятися ДСНС та іншими уповноваженими органами. Власник, користувач і балансоутримувач несуть відповідальність за порушення вимог щодо утримання та експлуатації об’єкта фонду.

Головна різниця між двома варіантами

• Безпечний простір не входить до фонду захисних споруд, не проходить процедуру включення за постановою №138 і використовується для захисту працівників та відвідувачів об’єкта під час жовтого рівня.
• Найпростіше укриття має офіційний статус об’єкта фонду, обліковується уповноваженим органом, повинне постійно підтримуватися у готовності та передбачає визначений режим доступу населення.
• Для безпечного простору ключовими є технічно обґрунтований розрахунок і фактичне облаштування. Для найпростішого укриття до цього додаються офіційне включення до фонду, облік, регулярні огляди та контроль.

Що обрати підприємству

Якщо основна мета — захистити працівників і відвідувачів та отримати правову можливість продовжувати діяльність під час жовтого рівня без включення приміщення до фонду, можна розглядати створення безпечного простору.

Однак внутрішнього наказу й таблички недостатньо. Потрібно отримати технічно обґрунтований розрахунок, облаштувати приміщення відповідно до нього та врахувати максимальну кількість працівників і відвідувачів, які можуть одночасно перебувати в будівлі.

Включення приміщення до фонду як найпростішого укриття доцільне, якщо підприємство готове забезпечувати постійну готовність, належне облаштування, періодичні огляди, контроль уповноважених органів і доступ визначених груп населення.

RACIO може закрити практичну частину цього завдання: підготувати документи з цивільного захисту, виконати розробку документації з охорони праці та провести тренінг із пожежної безпеки й евакуації для персоналу.

Нормативна основа

• Постанова КМУ від 04.09.2026 №1092
• Постанова КМУ від 15.09.2026 №1128
• Постанова КМУ від 10.03.2017 №138
• Наказ МВС від 09.07.2018 №579 — вимоги щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду
• Наказ МВС від 09.07.2018 №579 — вимоги щодо здійснення обліку фонду
• ДБН В.2.2-5:2023 на порталі ЄДЕССБ (статус — архівний)