У нас «приліт». Удар по підприємству: як підготуватися, коли допомога не приїде?

Перші хвилини після вибуху. Світла немає, мобільний зв'язок мовчить, вогнегасник біля входу посічений уламками, ударна хвиля деформувала двері евакуаційних виходів. Тривога ще триває, екіпажі ДСНС і швидкої не виїдуть зі своїх станцій до відбою. На території — ваші люди, налякані, дезорганізовані, можливо, поранені.

Погодьтесь, у жодному «Плані реагування на надзвичайні ситуації» з шафи цей сценарій так не описаний.

Нещодавно ми говорили з відповідальними особами підприємств, які за останні тижні пережили удари та руйнування. Головний висновок з їхньої практики звучить жорстко, але чесно: у перші хвилини й години розраховувати доводиться виключно на власні сили. Зовнішні служби можуть не приїхати одразу, зв'язок зникає, а стандартне обладнання часто виходить з ладу від ударної хвилі.

Тому ми зібрали їхній досвід у покроковий алгоритм. Його можна взяти за основу внутрішнього регламенту чи інструкції для філій і мережі. Давайте розбиратись.

Крок 1. Інженерні мережі: хто і що вимикає

Газ і електрика після удару — це вже не комунікації, а джерела нової небезпеки. Тому:

• Чітко промаркуйте розташування вузла обліку газу та трансформаторних підстанцій (ТП 10 кВ і 0,4 кВ).
• Призначте відповідальних за екстрене відключення — і дублерів. Людина може бути поранена, перебувати в стані гострого стресу, бути у відпустці чи просто не на зміні. Дублер — не формальність.
• Проведіть інструктаж персоналу: де вимикати, в якому порядку і куди не лізти. Пройдіть весь інструктаж «ногами» по території. Повторіть це декілька разів.

Важливо: якщо ви перепідключили системи життєзабезпечення до генератора (а після відключень так зробили багато хто), для гасіння пожежі на щитку ТП 0,4 кВ потрібно вимкнути все обладнання, окрім пожежних насосів — вони мають лишитися працювати від генератора. Цей нюанс варто прописати в інструкції окремим рядком, бо в стресі про нього забувають першим.

А от ТП 10 кВ енергокомпанія, як правило, відключає одразу після повідомлення про пожежу. Туди персоналу лізти не треба. Взагалі.

Крок 2. Пожежогасіння: реалії замість теорії

Вогнегасники

Практика неприємна: від потужної ударної хвилі запірні механізми вогнегасників часто деформуються або спрацьовують самі. Тобто в потрібний момент частина вогнегасників може виявитися непридатною. Висновок — не покладатися лише на ті, що знаходяться в будівлі, тримати окремий резерв в укритті або подалі від основних виробничих площ.

Пожежні шафи

Ударна хвиля заклинює дверцята пожежних шаф, і дістатися до пожежного крана стандартним шляхом неможливо. Підприємства, які з цим зіткнулися, встановлюють на дверцята зручні ручки або «штовхачі». Так, це може йти врозріз із поглядом вашого інженера з ПБ або представників ДСНС, але практика показує, що за стандартну маленьку ручку деформовані шафи ви скоріш за все не відкриєте.

Гідранти, мотопомпи і люки

Перевірте гідранти, але не розраховуйте на стаціонарні пожежні насоси чи приїзд пожежників під час тривоги. Що допомагає насправді:

1. Власна мотопомпа (краще дві) на об'єкті.
2. Запас рукавів і колонок з урахуванням реальної відстані до пожежної водойми, з якої можна качати воду.
3. Пожежні люки і місця навколо них — пофарбуйте в червоний. Правила пожежної безпеки в Україні (наказ МВС № 1417) вимагають біля пожежних гідрантів і водойм покажчики — об'ємні зі світильником або плоскі зі світловідбивним покриттям, з індексом «ПГ» і відстанню до гідранта. Проблема в тому, що вибухова хвиля ці покажчики знищує, а кришки люків може зірвати. Тому пожежні люки на території варто чітко пофарбувати в червоний колір: їх легше знайти серед уламків і в темряві. Інші люки фарбувати не потрібно — навпаки, червоний має однозначно означати «тут вода для гасіння».

За словами тих, хто вже гасив свої об'єкти, рятує тільки гасіння водою. На інше, на жаль, розраховувати не варто.

Крок 3. Шляхи евакуації, світло і «латки» для будівлі

• Персонал має знати напам'ять розташування перешкод, колодязів і комунікацій на шляхах евакуації. Табличка може зникнути разом зі стіною — знання в голові лишиться.
• Автономне аварійне освітлення — акумуляторні ручні світильники і ліхтарі на маршрутах до укриття. Особливо для вечірніх змін.
• Контакти підрядників і запас матеріалів — тримайте на об'єкті заздалегідь запас листів OSB чи ДСП, щільної плівки — щоб швидко закрити вибиті вікна й прорізи і не залишити об'єкт відкритим.
• Паливо для генераторів: визначте мінімальний незнижуваний запас і хто відповідає за його поповнення. Зберігати резервне паливо окремо від основних площ та будівлі, краще із обваловкою або за габіонами.

Крок 4. Зв'язок і моніторинг повітряної обстановки

Раннє попередження. Призначте чергового, який стежить за повітряною обстановкою в офіційних каналах і чатах спостереження. Кілька зайвих хвилин на переміщення в укриття — це різниця між пораненням і його відсутністю.

Рації замість мобільних. Під час атаки мобільний зв'язок часто лягає або перевантажений. Для координації евакуації та пересування територією потрібен комплект робочих рацій — заряджених, з перевіреними каналами і людьми, які вміють ними користуватися.

Крок 5. Медицина: турнікетів завжди замало

Основний обсяг засобів порятунку має бути в укритті, а не розкиданий по цехах. У цехах — дублюючі комплекти.

З практики підприємств: турнікетів і гемостатичних бинтів завжди не вистачає. При осколкових пораненнях людина може втратити критичний об'єм крові за лічені хвилини. Тому:

• збільште запас якісних турнікетів і гемостатиків (не найдешевших — від цього залежить життя);
• тримайте в укритті ноші, респіратори з вугільними фільтрами, рукавички;
• закріпіть за об'єктом черговий автомобіль, який зможе самостійно доправити пораненого до найближчого медзакладу, не чекаючи швидку;
• визначте працівників, які пройшли навчання з домедичної допомоги, і розподіліть їх по змінах.

Нагадаємо: стаття 18 Закону України «Про охорону праці» вимагає, щоб працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи проходили за рахунок роботодавця навчання з надання першої допомоги потерпілим і правил поведінки у разі аварії. Сьогодні ця вимога звучить зовсім не формально.

Крок 6. Хто що робить: матриця ролей

Хаос — головний ворог після вибуху. Ролі мають бути розподілені заздалегідь, записані і відомі кожному:

Останній пункт часто недооцінюють. В умовах руйнувань і темряви рятувальникам дуже важко самостійно зорієнтуватися на незнайомій території. Людина на в'їзді економить хвилини, які можуть коштувати життя.

І головне — тренування. Досвід підприємств однозначний: без відпрацювання буде хаос, і люди не знатимуть, що робити. Навіть ті, хто пройшов одне-два тренування. Тому тренування мають бути регулярними, а не «для галочки перед перевіркою».

Крок 7. Після удару: юридичний бік

Про це говорять рідко, але підприємства, де були тяжко поранені чи загиблі, стикнулися з однаковою ситуацією. Поліція під час опитування персоналу фіксує не лише наслідки удару, а й перевіряє, чи дотримувався роботодавець вимог безпеки праці. Порушення, що призвели до тяжких наслідків, можуть кваліфікувати за статтею 271 Кримінального кодексу.

Працівники в стані шоку можуть сказати що завгодно: «нас ніхто не навчав», «інструктажів не було», «аптечок не вистачало». Навіть якщо все це було.

Що з цим робити чесно і законно:

1. Мати систему не на папері, а в реальності. Стаття 13 Закону України «Про охорону праці» зобов'язує роботодавця забезпечити функціонування системи управління охороною праці. Проведені інструктажі, навчання з домедичної допомоги, тренування з евакуації, видані засоби — все це має бути і в житті, і в журналах. Найкращий захист керівника — реальна підготовка людей, яку можна підтвердити документами.
2. Залучити юриста. Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. Керівник або відповідальна особа має за першої можливості залучити корпоративного юриста до офіційних опитувань і пояснень — особисто чи хоча б телефоном.
3. Не тиснути на працівників і не «готувати» їхні свідчення. Люди мають право розповідати те, що бачили. Завдання керівника — не контролювати слова, а подбати, щоб за цими словами стояла реальна система безпеки.

Також пам'ятайте: стаття 63 Конституції України дозволяє не давати показань щодо себе і своїх близьких. Використовувати це право чи ні — питання, яке варто вирішувати разом з юристом.

Чек-лист для перевірки вже сьогодні

• Вузли газу й електрики промарковані, є відповідальні та дублери.
• В інструкції прописано, що пожежні насоси лишаються під живленням від генератора.
• Є власна мотопомпа, рукави й колонки до пожежної водойми.
• Пожежні люки пофарбовані в червоний, покажчики гідрантів на місці.
• Аварійне освітлення на шляхах до укриття.
• Рації заряджені, канали перевірені.
• В укритті — турнікети, гемостатики, ноші, респіратори; є черговий автомобіль.
• Матриця ролей затверджена і відома кожному.
• Тренування проводяться регулярно, а не раз на рік.
• Є мінімальний запас палива і відповідальний за нього.
• Зрозуміло, хто з юристів на зв'язку в разі інциденту.

Висновок

Жодна інструкція не зробить удар безпечним. Але підготовка вирішує, скільки людей піде додому після нього. Перевірте чек-лист вище вже сьогодні — хоча б перші три пункти.

Якщо потрібна допомога з цивільним захистом, оцінкою воєнних ризиків чи тренуваннями персоналу — звертайтесь, ми разом налаштуємо підготовку так, щоб вона працювала не на папері, а в реальній ситуації.