Інструкція про встановлення протипожежного режиму

1. Загальні положення

1.1. Дана інструкція розроблена відповідно до НАПБ А.01.001-2014 «Правила пожежної безпеки в Україні» (далі – Правила) та встановлює загальні вимоги щодо забезпечення належного протипожежного режиму на підприємстві.

1.2. Вимоги інструкції є обов'язковими до виконання усіма працівниками підприємства, працівниками підприємств та організацій, що орендують приміщення в будинках та спорудах, розташованих на території підприємства.

1.3. За порушення вимог цієї інструкції винні особи можуть бути притягнуті до дисциплінарної, адміністративної чи карної відповідальності згідно діючого законодавства України.

2. Порядок утримання шляхів евакуації

2.1. Евакуація людей на випадок пожежі повинна передбачатися по шляхах евакуації через евакуаційні виходи.

Виходи відносяться до евакуаційних, якщо вони ведуть із приміщень: першого поверху – назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль (фойє), сходову клітку; будь-якого надземного поверху, крім першого: через коридор, хол, (крім холу, зазначеного в підпункті а), фойє до сходової клітки або зовнішніх відкритих сходів чи безпосередньо до сходової клітки або зовнішніх відкритих сходів; у сусіднє приміщення на тому ж поверсі, яке забезпечено виходами, зазначеними в підпунктах а та б, за винятком випадків, обумовлених нормативними документами; цокольного, підвального, підземного поверхів – назовні безпосередньо, через сходову клітку або через коридор, який веде до сходової клітки, що має вихід назовні безпосередньо або ізольований від розташованих вище поверхів.

У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно перебувати не більше 50 осіб .

2.2. Евакуаційні виходи позначаються відповідним знаком:

2.3. Шляхи евакуації (основні та запасні) та евакуаційні виходи повинні зазначатися на відповідних планах евакуації.

2.4. Відповідальність за утримання в належному протипожежному стані евакуаційних шляхів і виходів покладається на посадових осіб підприємства, відповідальних за пожежну безпеку відповідних приміщень, будинків та споруд, а також на керівників суб’єктів господарювання, що орендують приміщення на території підприємства.

2.5. Евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними, нічим не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.

2.6. У разі розміщення технологічного та іншого обладнання в приміщеннях повинні бути забезпечені евакуаційні проходи до сходових кліток та інших шляхів евакуації відповідно до будівельних норм.

2.7. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень). Допускається влаштування дверей з відчиненням усередину приміщення в разі одночасного перебування в ньому не більше 15 чоловік, а також у санвузлах, з балконів, лоджій, площадок зовнішніх евакуаційних сходів (за винятком дверей, що ведуть у повітряну зону незадимлюваної сходової клітки).

2.8. При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які легко відмикаються.

2.9. Килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з масовим перебуванням людей (понад 50 осіб) повинні надійно кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність та відповідати групам поширення полум'я.

2.10. Сходові марші і майданчики повинні мати справні огорожі із поручнями, котрі не повинні зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і майданчиків.

2.11. У незадимлюваних сходових клітках допускається встановлювати лише прилади опалення.

2.12. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та правил улаштування електроустановок.

2.13. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей.

2.14. Шляхи евакуації, що не мають природного освітлення, повинні постійно освітлюватися електричним світлом (у разі наявності людей ).

2.15. Не допускається: улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, розсувні, підйомні двері, двері, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей; захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, сходові марші і площадки, вестибюлі, холи, тамбури тощо) меблями, обладнанням, різними матеріалами та готовою продукцією, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину; забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель; застосовувати на шляхах евакуації (крім будівель V ступеня вогнестійкості) горючі матеріали для облицювання стін і стель, а також сходів та сходових площадок; розташовувати у тамбурах виходів, гардероби, вішалки для одягу, пристосовувати для зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентаря та матеріалу; захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини; знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини; влаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення, а також виходи з вантажних ліфтів (підйомників), прокладати газопроводи, трубопроводи з ЛЗР та ГР, повітроводи; влаштовувати в загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали, а також інші сторонні предмети; знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів тощо, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні; зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх; розвішувати у сходових клітках на стінах стенди, панно тощо; улаштовувати слизьку підлогу на шляхах евакуації.; знімати передбачені проектом двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток; заміняти армоване скло на звичайне у дверях та фрамугах усупереч передбаченому за проектом.

3. Визначення спеціальних місць для куріння

3.1. На території та у приміщеннях підприємства забороняється палити, крім спеціально визначених місць для куріння.

3.2. Такі місця позначаються відповідними знаками: чи

3.3. В таких місцях повинна бути встановлена урна або попільниця з негорючих матеріалів для збирання недопалків.

4. Порядок застосування відкритого вогню

4.1. Розводити багаття, спалювати відходи, користуватися відкритим вогнем на території підприємства не дозволяється.

5. Порядок використання побутових нагрівальних приладів

5.1. Електронагрівальні прилади (прилади опалення, праски, чайники, кип'ятильники тощо) дозволяється використовувати у приміщеннях лише з дозволу адміністрації підприємства.

5.2. Для опалення невеликих приміщень допускається застосовувати масляні радіатори та нагрівальні електропанелі із закритими нагрівальними елементами. Такі радіатори та електропанелі повинні мати справний індивідуальний електрозахист і терморегулятор.

5.3. Нагрівальні робочі частини електронагрівальних приладів мають бути захищені від зіткнення з горючими матеріалами, а самі прилади встановлюватися на поверхні з негорючого матеріалу.

5.4. Температура зовнішньої поверхні електроопалювальних приладів у найбільш нагрітому місці в нормальному режимі роботи не повинна перевищувати 85 °С.

5.5. Відстань від приладів електроопалення до горючих матеріалів і будівельних конструкцій, має становити не менше 1 м.

5.6. Підключення нагрівальних приладів до електричної мережі повинно проводитися тільки уповноваженим електротехнічним персоналом з урахуванням допустимого струмового навантаження електромережі.

5.7. Електронагрівальні прилади повинні вмикатися в електромережу тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань та електророзеток заводського виготовлення.

5.8. Забороняється: застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання; користування пошкодженими розетками, електронагрівальними приладами, які мають пошкодження корпусу, кабеля живлення, штепсельної вилки тощо; застосування електронагрівальних приладів у вибухопожежонебезпечних зонах будівель та приміщень, а також у приміщеннях архівів, бібліотек (крім спеціально призначених і обладнаних для цього приміщень); залишення без догляду, при виході з приміщення, увімкнених в електромережу нагрівальних приладів; складування горючих матеріалів на відстані 1 м від нагрівальних приладів; використання побутових електронагрівальних приладів без негорючих теплоізоляційних підставок та в місцях (приміщеннях), де їх застосування не передбачено технологічним процесом або заборонено.

6. Порядок проведення тимчасових вогневих робіт

6.1. Усі тимчасові вогневі роботи (електро- чи газозварювальні та інші роботи, пов'язані з застосуванням відкритого вогню) повинні здійснюватися тільки з письмового дозволу керівника підприємства (чи іншої уповноваженої особи підприємства) з обов’язковим оформленням наряду-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт.

6.2. Наряд-допуск на проведення тимчасових вогневих робіт оформлюється напередодні дня проведення цих робіт.

6.3. До проведення вогневих тимчасових робіт допускаються кваліфіковані працівники (електрозварники, газозварники тощо), які пройшли навчання з пожежно-технічного мінімуму.

6.4. Проведення тимчасових вогневих робіт дозволяється лише після вжиття заходів, які виключають можливість виникнення пожежі: очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском та лопатою тощо).

6.5. Вид (тип) та кількість первинних засобів пожежогасіння, якими повинно бути забезпечене місце робіт, вказуються в наряді-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт.

6.6. Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов’язаний ретельно оглянути місце їх проведення, за наявності горючих конструкцій полити їх водою, усунути можливі причини виникнення пожежі.

6.7. Посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку місць, де проводилися вогневі роботи, повинна забезпечити перевірку місця проведення цих робіт упродовж двох годин після їх закінчення. Про приведення місця вогневих робіт у пожежобезпечний стан виконавець та відповідальна за пожежну безпеку посадова особа роблять відповідні позначки у наряді-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт.

7. Правила проїзду та стоянки транспортних засобів

7.1. Порядок проїзду та стоянки автотранспортних засобів повинні визначатися схемою руху транспорту, яка повинна бути встановлена на в’їзді на територію підприємства.

7.2. Стоянка транспорту у наскрізних проїздах будівель на відстані менше 10 м від в'їзних воріт на територію об'єктів та менше 5 м від пожежних гідрантів, пожежного обладнання й інвентарю, а також на поворотних майданчиках тупикових проїздів забороняється. У зазначених місцях повинні встановлюватися (вивішуватися) відповідні заборонні знаки.

7.3. Протипожежні відстані між будинками та спорудами забороняється використовувати для стоянок транспорту.

7.4. Ворота в'їзду на територію об’єкта, які відчиняються за допомогою електропривода, повинні мати пристосування (пристрої), які дозволяють відчиняти їх вручну.

7.5. Забороняється ремонт транспортних засобів на території підприємства в місцях, не призначених для проведення таких робіт.

8. Порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір’я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень

8.1. Територія об’єктів, ділянок, що межують з будинками, протипожежні відстані між будинками, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування повинні систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця.

8.2. Автомобільні дороги, проїзди й проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватися справними, взимку очищатися від снігу.

8.3. Відходи виробництва і сміття необхідно регулярно вивозити з території підприємства та утилізовувати. Не допускається накопичення великої кількості сміття на території підприємства.

8.4. Короткочасне зберігання сміття та відходів виробництва на території підприємства дозволяється тільки в металевих чи пластикових контейнерах з кришкою на спеціально обладнаних майданчиках.

8.5. Контейнерні майданчики повинні бути віддалені від стін будівель і споруд на відстань не менше 20 м, ізольовані від об'єктів обслуговування населення, господарських дворів і магістральних вулиць смугою зелених насаджень шириною не менше 1,5 м, не повинні бути прохідними для пішоходів і транзитного руху транспорту, мати водонепроникне тверде покриття та бути обладнані навісами і огорожею та забезпечувати вільний під’їзд машин для вивозу сміття.

8.6. У разі тимчасового зберігання на території підприємства сміття і відходів виробництва, слід вжити заходів щодо недопущення забруднення ними ґрунту, води і повітря, а також виключити можливість загнивання, розкладання, розвіювання та розпилювання відходів.

8.7. Термін тимчасового зберігання побутових відходів в холодну пору року (при середньодобовій температурі -5 °С і нижче) повинен бути не більше ніж три доби, а в теплу пору року (при середньодобовій температурі більше ніж +5 °С) - не більше ніж одна доба.

8.8. Вивезення будівельного сміття та відходів, а також відходів, що не утворюють запахів та не гниють чи розкладаються, допускається здійснювати по мірі їх накопичення, але не рідше одного разу на тиждень.

8.9. Промаслені обтиральні матеріали після закінчення роботи видаляють з приміщення у спеціально відведені за межами будівель місця, забезпечені негорючими збірниками з кришками, які щільно закриваються.

8.10. На території підприємства влаштовувати звалища горючих відходів забороняється.

8.11. Конструкції витяжних пристроїв, апаратів, трубопроводів повинні запобігати накопиченню пожежонебезпечних відкладень та забезпечувати можливість їх очищення пожежобезпечними способами. Роботи з очищення мають проводитися систематично згідно з технологічними регламентами та фіксуватися у відповідному журналі.

9. Порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі

9.1. Посадова особа об’єкта у разі виникнення пожежі повинна здійснити, в разі необхідності, відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинення транспортуючих пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття газових, парових та водяних комунікацій, зупинення систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та здійснити інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будинку.

10. Порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи

10.1. У всіх незалежно від призначення приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимогами технології працюють цілодобово).

10.2. Працівник, який останнім залишає приміщення після закінчення роботи, повинен оглянути приміщення, переконатись у відсутності порушень, що можуть призвести до пожежі, вимкнути освітлення та електрообладнання (за винятком обладнання, що за вимогами технології повинно працювати цілодобово).

11. Порядок проходження посадовими особами навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму

11.1. Керівник підприємства, інші посадові особи підприємства, на яких покладено завдання й обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, виконання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, періодично один раз на три роки повинні проходити навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки в навчальних центрах за програмами навчання посадових осіб з питань пожежної безпеки.

11.2. Працівники, що здійснюють роботи в приміщеннях, будинках та зовнішніх установках з категорією щодо вибухопожежної, пожежної небезпеки А, Б, В, Аз, Бз та Вз, у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах або здійснюють електро-, газозварювальні роботи та роботи з відкритим вогнем, а також інші працівники, діяльність яких потребує додаткових знань з питань пожежної безпеки та навичок на випадок виникнення пожежі (працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою) повинні попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум).

11.3. Інші працівники підприємства при прийнятті на роботу та щороку за місцем роботи повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки.

11.4. Порядок проведення навчання та інструктажів з питань пожежної безпеки визначається відповідним «Положенням про порядок проведення навчання та інструктажів з питань пожежної безпеки», яке затверджується та вводиться в дію наказом по підприємству.

12. Порядок організації експлуатації та обслуговування наявних засобів протипожежного захисту

12.1. Системи протипожежного захисту: будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту (СПЗ) відповідно до ДБН В.2.5-56 «Системи протипожежного захисту»; усі СПЗ мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах; підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ здійснюється відповідно до вимог технічної документації підприємств-виготовлювачів та затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування.

12.2. Система зовнішнього протипожежного водопроводу: пожежні гідранти повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями; для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням відповідного акта; біля місць розташування пожежних гідрантів повинні бути встановлені покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеним на них літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева).

12.3. Система внутрішнього протипожежного водопроводу: внутрішні пожежні кран-комплекти слід установлювати в доступних місцях. При цьому їх розміщення не повинно заважати евакуації людей; кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з’єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними; пожежний плоскоскладальний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в «гармошку» або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново; використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов’язаних з пожежогасінням, не допускається; пожежні кран-комплекти повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання; спосіб установлення пожежного кран-комплекту повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен виключати різкий залом пожежного рукава у місці його приєднання; на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу «ПК» порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів; пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання; у неопалюваних приміщеннях узимку вода з внутрішнього протипожежного водопроводу повинна зливатись. При цьому біля пожежних кранів-комплектів повинні бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання відповідної засувки або пуску насоса. З порядком відкривання засувки або пуску насоса необхідно ознайомити всіх працівників; за наявності в неопалюваному приміщенні (будинку) трьох і більше пожежних кранів-комплектів на сухотрубній мережі внутрішнього протипожежного водопроводу в утепленому місці на вводі необхідно встановлювати засувку з електроприводом. Її відкриття та пуск насоса слід здійснювати дистанційно від пускових кнопок, установлених всередині шафок пожежних кран-комплектів.

12.4. Насосні станції: у приміщенні насосної станції повинні бути вивішені загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв'язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі повинна бути інформація про їх призначення; приміщення насосних станцій повинні бути опалюваними, у них забороняється зберігання сторонніх предметів і устаткування; електрифіковані засувки повинні перевірятися не рідше двох разів на рік, а пожежні насоси - щомісяця й утримуватись у постійній експлуатаційній готовності. Не рідше одного разу на місяць повинна перевірятися надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання (у тому числі від дизельних агрегатів) з реєстрацією результатів у відповідному журналі; розміщення запірної арматури на всмоктувальних і напірних трубопроводах пожежних насосів повинно забезпечувати можливість заміни або ремонту будь-якого насоса, зворотного клапана, запірної арматури без припинення подавання води в мережу протипожежного водопроводу; біля входу в приміщення насосної станції слід розміщувати напис (табло) «Пожежна насосна станція» з освітленням уночі; якщо на насосній станції немає постійного чергового персоналу, то приміщення повинно замикатися на замок, а місце зберігання ключів - зазначатися написом на дверях.

12.5. Первинні засоби пожежогасіння.

12.5.1. Територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

12.5.2. Первинні засоби пожежогасіння застосовують для ліквідації невеликих загорянь до приведення в дію стаціонарних та пересувних засобів гасіння пожежі або до прибуття пожежної команди.

12.5.3. Для визначення виду та кількості первинних засобів пожежогасіння слід ураховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також розміри площ виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок.

12.5.4. Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння визначають окремо для кожного поверху та приміщення.

12.5.5. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки, які слід розміщувати на видних місцях на висоті 2 – 2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).

12.5.6. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств, повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об'єкта площею більше 200 м2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м2 захищуваної площі.

12.5.7. Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватися на видних і доступних місцях. На пожежних щитах (стендах) повинні розміщатися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, спорудженні, установці. Пожежні щити (стенди) і засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані в червоний колір. На пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежної охорони, а також вивішувати перелік наявних первинних засобів пожежогасіння (комплектацію). Порядковий номер указують після буквеного індексу "ПЩ". Пожежний щит може бути закритий спеціальною рамою з металевою сіткою. Допускається установка пожежних щитів у вигляді навісних шаф із дверцятами, що закриваються, які повинні візуально визначати вид засобів, що зберігаються, пожежогасіння. Пожежні щити повинні бути опломбовані, відкриватися без особливих зусиль і мати захист вогнегасників від прямих сонячних променів. Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях їх установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації.

12.5.8. Пожежні щити повинні комплектуватися наступними первинними засобами пожежогасіння: вогнегасники – 3 шт.; ящик з піском – 1 шт. Ящики повинні мати місткість 0,5, 1,0 чи 3,0 м³, укомплектовуватися совковою лопатою або великим совком. Конструкція ящика повинна забезпечувати зручність діставання піску й виключати вплив на нього опадів. Для зберігання піску також допускається використовувати металеві бочки, укорочені для зручності забору піску. Пісок у ящиках повинен бути постійно сухим, без грудок і сторонніх домішок. Навесні й восени пісок необхідно перемішувати й видаляти грудки. Вмістилища для піску, що є елементами конструкції пожежних стендів, повинні бути місткістю не менше 0,1 м³; бочка з водою. Бочки з водою встановлюються у виробничих, складських та інших приміщеннях чи спорудах у разі відсутності внутрішнього протипожежного водогону. Їх кількість визначається з розрахунку 1 бочка на 250 – 300 м2 захищувальної площі. Бочки для зберігання води повинні мати місткість не менше 0,2 м³ та укомплектовуватися пожежним відром, місткістю не менше 0,008 м³; покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром – 1 шт. Для гасіння пожеж використовується азбестове полотно розміром не менше 1х1 м (у місцях застосування й зберігання легкозаймистих і горючих рідин розміри полотен можуть бути збільшені до 1,2х1,5 м та 2х2 м). Гасіння невеликих пожеж проводиться шляхом накидування полотна на палаючу поверхню, ізолюючи її від доступу повітря. Полотна можуть бути використані також для захисту коштовного устаткування або матеріалів від дії вогню при пожежах, для улаштування екрана між вогнищем пожежі й горючим матеріалом. Азбестове полотно слід зберігати згорнутим у закритому металевому ящику. Повсть і повстина перед укладанням повинні бути просушені (для попередження загнивання) і очищені від пилу, просочені вогнезахисним складом. Перевірка стану й готовності азбестового полотна, повсті й повстини повинні проводиться не рідше 1 рази в 6 місяців. пожежний інструмент: гаки – 3 шт.; лопати – 2 шт.; ломи – 2 шт.; сокири – 2 шт. Пожежні сокири, багри й інший пожежний інструмент призначені для розтину конструкцій або розтаскування палаючих матеріалів.

12.5.9. Пожежні щити (стенди) повинні утримуватися у справному стані, своєчасно укомплектовуватися та фарбуватися.

12.5.10. Для оперативного гасіння осередків загорянь ефективно використовуються вогнегасники.

12.5.11. Вогнегасник – це технічний засіб, призначений для припинення горіння шляхом подавання вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний до транспортування і застосування людиною.

12.5.12. Найбільш поширеними типами вогнегасників за вмістом вогнегасної речовини є порошкові та вуглекислотні вогнегасники. Ці вогнегасники ефективно гасять майже усі класи пожеж.

12.5.13. Вогнегасники слід установлювати в легкодоступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та безпосередньої (без загороджувальних щитків) дії опалювальних та нагрівальних приладів.

12.5.14. Переносні вогнегасники слід розміщувати одним із наступних способів: навішуванням на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення, або установленням у пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби або на пожежні щити (стенди).

12.5.15. Навішування вогнегасників на кронштейни, розміщення їх у тумбах або пожежних шафах повинні забезпечувати можливість прочитання маркувальних написів на корпусі.

12.5.16. Вогнегасники, допущені до введення в експлуатацію, повинні мати: облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації; пломби на пристроях ручного пуску; бирки та маркувальні написи на корпусі червоним сигнальним кольором фарби згідно з державними стандартами.

12.5.17. Використані вогнегасники, а також вогнегасники із зірваними пломбами необхідно негайно направляти на технічне обслуговування.

12.5.18. На перезарядження (технічне обслуговування) з об'єкта дозволяється одночасно відправляти не більше 50 % вогнегасників від їх загальної кількості.

12.5.19. Вогнегасники, установлені за межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за мінусових температур, повинні зніматися на холодний період. У такому разі на пожежних щитах та стендах повинна розміщуватися інформація про місце розташування найближчого вогнегасника.

12.5.20. Особі, відповідальній за пожежну безпеку на об’єкті, необхідно вести журнал обліку вогнегасників.

13. Порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання

13.1. Електроустановки, опалювальне, вентиляційне, технологічне та інше інженерного обладнання повинні проходити періодичні планово-поперджувальні ремонти та огляди для підтримки їх працездатного стану.

13.2. Періодичність таких оглядів встановлюється відповідним планом-графіком, який складається головним інженером підприємства та затверджується керівником підприємства.

13.3. Планово-попереджувальні ремонти та огляди можуть виконуватися силами ремонтно-експлуатаційної служби підприємства (у разі її наявності) так і за договором із сторонніми організаціями, які мають відповідні дозвільні документи на право виконання таких робіт.

14. Порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні

14.1. Рішення про створення добровільної пожежної охорони приймається керівником підприємства.

Порядок створення та функціонування добровільної пожежної охорони визначається відповідним положенням, яке затверджується та воодиться в дію наказом по підприємству.

14.2. Список посадових осіб підприємства, які повинні викликатися у разі виникнення пожежі вночі, у вихідні та свтякові дні затверджується керівником підприємства.

У цьому списку зазначаються посада, П.І.Б, номер телефону, домашня адреса відповідальних працівників.

Цей список надається працівникам охорони.

15. Порядок дій разі виникнення пожежі

15.1. У разі спрацювання звукової пожежної сигналізації або отримання голосового повідомлення про пожежу працівники зобов'язані спокійно, без паніки та метушні зупинити працююче обладнання (за можливості), залишити своє робоче місце та покинути приміщення через найближчий безпечний евакуаційний вихід у відповідності з планом евакуації. Місце збору працівників визначається керівником відповідного структурного підрозділу підприємства.

15.2. У разі самостійного виявлення пожежі (ознак горіння) необхідно: оцінити ситуацію (за можливості), визначити що горить, в якому місці, чи є люди в приміщенні та поблизу нього тощо; для оповіщення про пожежу ввімкнути ручний сповіщувач про пожежу (червоного кольору) та негайно повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу підприємства та черговий персонал охорони; негайно повідомити про пожежу пожежну охорону за телефоном «101». При цьому необхідно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище; вжити заходів щодо евакуації людей, гасіння/​локалізації (за можливості) пожежі та збереження матеріальних цінностей; у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).

15.3. Посадова особа підприємства, що прибула на місце пожежі, зобов'язана: перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення), довести подію до відома керівництва підприємства; у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби; припинити роботу в приміщеннях будівлі (крім робіт, пов'язаних із заходами по ліквідації пожежі) та видалити за межі небезпечної зони всіх осіб, не пов'язаних з ліквідацією пожежі; здійснити (в разі необхідності) відключення електроенергії, за винятком систем протипожежного захисту, у відповідності із встановленим порядком, зупинити роботи ліфту (попередньо переконавшись у відсутності в ньому людей), перекрити газову, парову та водяну системи комунікацій, зупинити роботу систем вентиляції в приміщенні, де виникла пожежа, та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимного захисту) та виконати інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленості будівлі; перевірити організацію оповіщення людей про пожежу, спрацювання установок пожежогасіння, протидимового захисту; організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до осередку пожежі та в установці на водні джерела; одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей; забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.

15.4. По прибутті пожежно-рятувальних підрозділів повинен бути забезпечений їх безперешкодний доступ на територію та в приміщення.

15.5. Після прибуття пожежно-рятувального підрозділу представники адміністрації та інженерно-технічний персонал підприємства зобов'язані брати участь у консультуванні керівника гасіння пожежі про конструктивні і технологічні особливості об'єкта, де виникла пожежа, організувати залучення до вжиття необхідних заходів, пов'язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її розвитку, сили та засоби підприємства.

15.6. У випадку отруєння окисом вуглецю (чадний газ) потерпілого необхідно негайно винести на свіже повітря, покласти на спину, припідняти ноги, а голову опустити. При позивах до блювоти потерпілого кладуть на бік, з таким розрахунком, щоб голова була повернута на сторону. При судорожному, різкому диханні необхідно виконати штучне дихання. Отруєного необхідно найскоріше доставити в медичний заклад або викликати до нього бригаду екстреної медичної допомоги.

15.7. Телефони виклику аварійно-рятувальних служб:

101 – державна пожежна охорона;

102 – Національна поліція;

103 – екстрена медична допомога;

104 – аварійна газорятувальна служба.