Інструкція з охорони праці при роботі на токарних верстатах

1. Загальні положення

1.1. Інструкція розроблена у відповідності з НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці» та НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці».

1.2. Дія інструкції поширюється на працівників підприємства, які виконують роботи на токарних верстатах.

1.3. До виконання робіт на токарних верстатах (далі – верстати) допускаються особи (далі – верстатники) віком не молодше 18 років, які мають відповідну кваліфікацію, пройшли медичний огляд (у разі необхідності) та не мають протипоказань, вступний та первинний інструктажі з охорони праці, а також навчання безпечним методам роботи на верстатах.

1.4. Перед початком роботи на верстатах працівники повинні пройти інструктаж для отримання I групи з електробезпеки.

1.5. Верстатники повинні один раз на 3 місяці проходити повторні інструктажі з охорони праці, а при виконанні разових робіт, безпосередньо не пов’язаних із обов’язками за спеціальністю, – цільовий інструктаж відповідно до характеру виконуваної роботи.

1.6. Один раз на рік працівники повинні проходити перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

1.7. Верстатник, перед допуском до самостійної роботи повинен пройти стажування протягом 2 – 15 змін.

1.8. Кожен працівник під час виконання своїх трудових обов’язків повинен: виконувати тільки ту роботу, яка передбачена його робочою інструкцією або доручена йому керівником; дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати будову та правила технічної експлуатації верстатів, які експлуатуються; знати і виконувати вимоги правил пожежної безпеки, знати місця знаходження первинних засобів пожежогасіння та уміти ними користуватися; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, вимоги санітарно-гігієнічних норм і правил, вміти надавати домедичну допомогу; користуватися передбаченими засобами колективного та індивідуального захисту.

1.9. Палити та приймати їжу дозволяється тільки у спеціально відведених для цього місцях.

1.10. Працівник безоплатно забезпечується спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) відповідно до діючих Типових галузевих норм чи норм, передбачених Колективним договором.

1.11. Основними шкідливими та небезпечними виробничими факторами, які за певних обставин можуть призвести до травматизму чи професійних захворювань, є такі: підвищена напруга електричної мережі; підвищене фізичне навантаження; підвищена запиленість повітря робочої зони; підвищені рівні шуму і вібрації; частини верстатів, що рухаються чи обертаються; робочий інструмент та матеріали, що обробляються.

1.12. На верстатах повинно бути вказано його інвентарний номер, та вивішено список працівників, які мають право на ньому працювати, а також П.І.П. посадової особи (осіб), відповідальної за утримання верстату у справному стані та за його безпечну експлуатацію.

1.13. Верстати повинні відповідати наступним вимогам безпеки: верстати мають бути забезпечені зручними в експлуатації запобіжними пристосуваннями (екранами) з досить міцним склом або іншим прозорим матеріалом для захисту очей від стружки і частинок металу, які повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм верстата, а конструктивно виконані так, щоб забезпечити зручну і швидку їх установку в необхідне положення. При неможливості (виходячи з технічних умов) застосування захисних пристроїв під час виконання робіт необхідно використовувати захисні щитки або окуляри; всі доступні для доторкання струмопровідні частини електродвигунів повинні бути ізольовані, огороджені або розташовуватися в місцях, недоступних для випадкового їх торкання. Корпуси верстатів, електродвигунів і пускового обладнання повинні бути заземлені; передачі (ремінні, ланцюгові, зубчасті тощо), розміщені поза корпусів верстатів, повинні мати огородження з пристроями для безпечного їх відкривання, переміщення і установки; вироби, що оброблюються на верстатах, повинні міцно і надійно закріплюватися; всі виступаючі рухомі частини верстатів, що знаходяться на висоті до 2 м від підлоги, повинні надійно обгороджуватися; всі верстати і механізми повинні мати пристрої, що запобігають попаданню в верстатника частинок оброблюваного матеріалу, що відлітає від різального інструменту та травмуванню верстатника при установці чи заміні різального інструменту; кожен верстат повинен мати надійно діючий гальмівний пристрій, що забезпечує його зупинку протягом 2 – 6 секунд з моменту відключення двигуна. Гальмо має бути зблокованим з пусковим пристроєм так, щоб виключити можливість спрацьовування гальма при включеному двигуні; верстати як з ручною, так і з механічною подачею, при роботі яких можливе викидання різальним інструментом заготовки та відходів від неї, повинні мати спеціальні пристрої, що виключають це викидання (зубчасті сектори, які заклинюються, кігті, загострені пальці, гребені, завіси, щитки тощо); при обробці деталей на верстатах в шаблонах, останні повинні забезпечуватися надійними затискачами і рукоятками; робочі поверхні напрямних столів, рейок, шаблонів повинні бути рівними, без вм'ятин, тріщин та інших дефектів; зону обробки універсальних верстатів, призначених для обробки заготовок діаметром до 630 мм включно, необхідно обгороджувати захисним пристроєм (екраном). З боку, протилежного робочому місцю, у цій зоні також повинен бути встановлений екран; затискні патрони універсальних токарних і токарно-револьверних верстатів повинні мати огородження, які можна легко відводити убік під час установки і зняття заготовок, не обмежуючи технологічні можливості верстатів; планшайба токарно-карусельних верстатів повинна мати огородження, яке не повинно перешкоджати обслуговуванню цих верстатів. У разі розміщення верхньої площини планшайби на 700 мм вище рівня підлоги вона повинна мати суцільну огорожу. Ця огорожа повинна переміщатися, бути на 50 – 100 мм вище рівня верхньої площини планшайби і додатково мати знімні щити заввишки від 400 до 500 мм. При розміщенні верхньої площини планшайби на відстані менше 700 мм від рівня підлоги, огородження повинно бути стаціонарним і виконуватись у вигляді обода, верх якого повинен розміщуватись на рівні низу Т-подібних пазів планшайби на відстані не менше 100 мм від неї. На огородженні повинні встановлюватися знімні щитки Г-подібної форми, горизонтальна полиця яких повинна доходити (із зазором) до периферії планшайби, а вертикальна – до рівня підлоги. При розміщенні нижньої кромки периферії планшайби на 200 мм вище рівня підлоги Г-подібні щитки можна не встановлювати. Можна застосовувати огородження (допускається ланцюгом) заввишки 1000 мм і більше. При цьому під час завантаження і розвантаження заготовок необхідно передбачати зручне переміщення і надійне закріплення огородження під час роботи верстата; корпуси пристроїв, які закріплюються на планшайбах токарно-карусельних верстатів і мають затискати оброблювану деталь, повинні утримуватися на планшайбах в основному за допомогою жорстких упорів і додатково силою тертя, яка створюється кріпильними гвинтами; у планшайбах карусельних верстатів необхідно передбачати обмежувачі для запобігання можливості падіння затискних пристроїв з обертових планшайб; багатоопераційні верстати з револьверною голівкою, а також верстати, оснащені інструментальними магазинами і системами автоматичної зміни інструменту, повинні мати захисні пристрої, що оберігають від травмування інструментом; на кожному робочому місці біля верстата на підлозі повинні бути встановлені дерев’яні гратчасті настили (трапи) на всю довжину робочої зони шириною не менше 0,6 м від частин верстата, що виступають.

1.14. Працівник має право відмовитися від роботи, якщо умови її виконання створюють загрозу його здоров’ю або життю чи суперечать вимогам нормативних актів з охорони праці.

1.15. За порушення вимог цієї інструкції працівник несе адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність згідно діючого законодавства України.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи працівник зобов'язаний: одягти спецодяг, застебнути манжети рукавів, підготувати засоби індивідуального захисту, перевірити їх справність; спецодяг повинен бути наглухо застебнутий; отримати завдання на виконання робіт від керівника; підібрати інструмент, обладнання та технологічне оснащення, необхідні для виконання робіт, перевірити їх справність і відповідність вимогам безпеки; оглянути і підготувати робоче місце та підходи до нього, прибрати все зайве, не захаращуючи при цьому проходів, перевірити стан дерев'яного гратчастого настилу, підлоги на робочому місці, мокру або слизьку підлогу необхідно протерти; відрегулювати освітлення таким чином, щоб робоча зона була достатньо освітлена, а світло не засліплювало очі; за необхідності слід користуватися місцевим освітленням, напруга якого не повинна перевищувати 42 В.

2.2. Перевірити справність та наявність наступного: заземлюючих пристроїв, огороджень небезпечних зон, струмоведучих частин електричної апаратури (пускачів, рубильників, трансформаторів тощо); відкидні, розсувні і знімні огородження повинні утримуватися від самовільного переміщення; запобіжних пристроїв для захисту від стружки; пристроїв для кріплення інструменту та сам інструмент.

2.3. На холостому ходу верстата перевірте: справність органів управління; справність фіксації важелів включення і переключення (переконайтеся в тому, що можливість самовільного переключення з холостого ходу на робочий виключена); чи немає заїдань або зайвої слабини в рухомих частинах верстата, особливо в шпинделі і напрямних санчатах столу. роботу блокувань, упорів, кінцевих вимикачів; систему подачі змащувально-охолоджувальної рідини (ЗОР): система не повинна мати протікань, а шланги, що підводять ЗОР, повинні розміщуватися так, щоб було виключено зіткнення їх з ріжучим інструментом і рухомими частинами верстата.

2.4. Виявлені порушення вимог безпеки повинні бути усунуті до початку робіт. При неможливості усунення порушень власними силами, повідомити про них керівника робіт. До роботи приступати тільки після повного усунення виявлених порушень.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Бути уважним, не відволікатися самому та не відволікати від роботи інших працівників, постійно підтримувати чистоту та порядок на робочому місці, тримати в чистоті і справності всі вузли і механізми верстатів.

3.2. Верстати повинні приводитися в дію і обслуговуватися тільки тими особами, за якими вони закріплені. Забороняється допускати до роботи на верстатах сторонніх осіб.

3.3. При обробці на верстатах важких деталей і заготовок (понад 25 кг) їх установку та знімання необхідно проводити за допомогою вантажопідйомних механізмів.

3.4. У разі надягання планшайби на кінець шпинделя її попередньо необхідно очистити від стружки і забруднення.

3.5. У разі закріплення деталі в кулачковому патроні або при використанні планшайб деталь необхідно затискати кулачками по можливо більшій довжині. Після закріплення деталі кулачки не повинні виступати з патрона або планшайби за межі їх зовнішнього діаметра. Якщо кулачки все ж виступають, то слід замінити патрон або встановити спеціальне огородження.

3.6. У разі установлення патрона або планшайби на шпиндель необхідно під них на верстат підкладати дерев'яні підкладки з виїмкою по формі патрона (планшайби).

3.7. При зніманні (згвинчуванні) патрону або планшайби, слід обертати їх тільки вручну. Згвинчувати патрон (планшайбу) ударами кулачків об допоміжну підставку допускається у разі застосування підставки з довгими ручками. Згвинчувати патрон (планшайбу) шляхом раптового гальмування шпинделя не допускається.

3.8. Допускається закріплювати в кулачковому патроні без підпирання центром задньої бабки тільки короткі, завдовжки не більше двох діаметрів, урівноважені деталі. Деталі довжиною більше двох діаметрів повинні закріплюватися в патроні з підпиранням центром задньої бабки.

3.9. Під час роботи верстата забороняється торкатися обертаючих частин, вводити руку в зону їх руху, класти на верстат деталі та інструменти.

3.10. Різці необхідно закріплювати з мінімально можливим вильотом з різцетримача (виліт різця не повинен більше ніж у 1,5 рази перевищувати висоту державки) і не менше ніж двома болтами. Ріжуча кромка різця повинна виставлятись по осі оброблюваної деталі. Для правильної установки різців відносно осі центрів та підвищення надійності закріплення їх у супорті необхідно застосовувати шліфовані прокладки. Розміри прокладок повинні відповідати лінійним опорам частини державки різців.

3.11. Під час роботи на високих швидкостях необхідно користуватися обертовими центрами.

3.12. Перед обробкою деталей в центрах спочатку необхідно перевірити закріплення задньої бабки і тільки після встановлення деталі змастити центр. Задній центр під час виконання робіт також повинен періодично змащуватися, а в разі обробки довгомірних деталей повинен перевірятись також осьовий затискач.

3.13. Для обробки в центрах деталей, довжина яких дорівнює 12 діаметрам і більше, а також у разі швидкісного і силового різання деталей завдовжки 8 діаметрів і більше, необхідно застосовувати додаткові опори (люнети).

3.14. При нарізанні різьби плашками притримувати утримувач плашки (клуп) необхідно за допомогою супорта. Притримувати утримувач плашки руками не допускається.

3.15. Підводити різальний інструмент до деталі слід обережно і тільки при обертанні шпинделя і ввімкненій подачі. Зупинку верстата проводити тільки після відведення різця від деталі, що обробляється.

3.16. При підрізанні торців обробку деталі слід починати з центру,, при цьому різець необхідно встановлювати по осям центрів.

3.17. Для обробки в'язких металів (сталей), що дають зливну стрічкову стружку, необхідно застосовувати різці з викружками, накладними стружколамачами або стружкозавивачами. Для обробки крихких металів (чавуну, бронзи тощо) і при утворенні подрібненої сталевої стружки необхідно застосовувати захисні пристрої: спеціальні стружковідвідники, прозорі екрани або індивідуальні щитки для захисту обличчя.

3.18. При заміні супорта, установці або знятті деталей і інструменту, ручній обробці деталей (зачистці, шліфовці), усуненні биття, револьверну головку і супорт з інструментом необхідно відводити на безпечну відстань. Для зачистки виробів на верстаті шкуркою або порошком необхідно застосовувати притискні колодки.

3.19. Забороняється: залишати працюючий верстат без догляду; користуватися затискними патронами, якщо спрацьовані робочі площини їх кулачків; у разі швидкісного різання працювати з центром задньої бабки, який не обертається; працювати без закріплення патрона сухарями для запобігання самовідвертанню при реверсуванні; гальмувати обертання шпинделя натиском руки на обертові частини верстата або деталі; залишати в револьверній головці інструмент, який не використовується для обробки даної деталі; перебувати між деталлю і верстатом при установці деталі на верстат; притримувати руками кінець важкої деталі або заготовки, що відрізається; класти деталі, інструмент та інші предмети на станину верстата і кришку передньої бабки; вимірювати оброблювану деталь вимірними пристосуваннями та інструментом (скобою, калібром, масштабною лінійкою, штангенциркулем, мікрометром тощо) до повної зупинки верстата та відведення супорта та револьверної головки на безпечну відстань; самостійно проводити ремонт електрообладнання верстата; заточувати короткі різці без застосування відповідної оправки.

3.20. Відключення верстата обов'язкове у разі припинення подачі струму, при зміні робочого інструменту, закріпленні або установці на ньому оброблюваного виробу та при зніманні його з верстата, а також при ремонті, очищенні та змащенні верстата, прибиранні пилу та стружки.

3.21. Накопичення стружки на робочому місці не допускається. Видалення стружки з верстата слід проводити відповідними пристроями (гачками, щітками). Гачки повинні мати гладкі рукоятки та щиток, що запобігає порізам рук стружкою. Прибирати стружку руками не допускається. Зібрану стружку необхідно прибирати у спеціальні ящики.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Вимкнути верстат, відключити його від електричної мережі.

4.2. Робочий інструмент і пристосування протерти, якщо необхідно – змастити, та скласти у відведене для їх зберігання місць.

4.3. Привести робоче місце в належний стан. Прибрати сміття, стружку тощо. Промаслене ганчір’я прибрати в металевий ящик.

4.4. Зняти спецодяг і спецвзуття, очистити його від пилу та іншого бруду і покласти у відведене для зберігання місце та переодягтися. Вимити обличчя і руки теплою водою з милом або прийняти душ.

4.5. Доповісти керівнику про виявлені під час роботи недоліки.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. В процесі роботи можуть виникнути наступні аварійні ситуації: загоряння обладнання або матеріалів, виникнення пожежі; пошкодження ізоляції електрообладнання, виникнення напруги дотику та крокової напруги; заклинювання рухомих частин обладнання; розрив частин механізмів, що рухаються або обертаються, або деталей, що обробляються; виліт матеріалів, що обробляються.

5.2. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно: обгородити небезпечну зону і не допускати в неї сторонніх осіб; якщо обстановка не загрожує життю і здоров'ю працівників і не призведе до більш тяжких наслідків, необхідно її зберегти такою, якою вона була на момент настання події, для проведення розслідування; при пожежі приступити до її ліквідації; якщо погасити пожежу своїми силами неможливо, викликати пожежну команду; повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.3. У разі настання нещасного випадку: негайно звільнити потерпілого від дії уражаючого фактору; перенести його в безпечне місце; визначити стан потерпілого, при необхідності надати йому домедичну допомогу, а у тяжких випадках викликати "швидку медичну допомогу".

5.4. При ліквідації аварійної ситуації виконувати вказівки керівника робіт.