Закон України “Про безпеку та здоров’я працівників на роботі” – основні зміни

Вже тривалий час у професійних каналах та чатах, пабліках та новинах, офісах та курилках витає тема, щодо Закону України “Про безпеку та здоров’я працівників на роботі”.  Мета цього Закону – відповідати вимогам ЄС та замінити недосконалий, не релевантний обставинам сьогодення, але вже такий рідний Закон України “Про охорону праці”. Обґрунтування, необхідності прийняття акта виглядає так:

“Ключова проблема, яку передбачається розв’язати, – застарілість та неефективність існуючого способу державного регулювання безпеки та здоров’я працівників.”

Давайте, розглянемо цей новий Закон у форматі стислого огляду. Чому…? Бо при поглибленому аналізі положень цього Закону можна написати і головне захистити дисертацію.

Цікаве очікує нас на самому початку. Визначення, хто такий працівник набуває нової інтерпретації:

Працівник – це фізична особа, яка в межах трудових відносин незалежно від наявності формального трудового договору виконує роботу, в т.ч. за рішенням суду, або надає послуги на користь (в інтересах) іншої особи (роботодавця), а також особа, яка проходить у роботодавця навчання або практику, за виключенням домашніх працівників, самозайнятих осіб та членів фермерського господарства.

Погодьтесь, що визначення інтригуюче та залишає багато питань. Чи не будуть всі хто знаходяться на території вашого підприємства – вашими працівниками, судячи з нового закону? Наприклад, у вас є підрядник, який обслуговує ліфти ТОВ “ЛІФТИ”. На момент інспекції вашого підприємства або розслідування, чи не визнає інспектор працівника підряду, вашим співробітником, бо йому так здалось? І найцікавішим є те, що у разі відсутності, будь-яких документів (навчань, медоглядів тощо), ці всі пункти не підуть у припис для вашого підприємства?

Цікаво????…Пропонуємо й інші цікавинки нового закону. Цікавим моментом є те, що самі контролюючі органи виводять себе із під дії цього закону відразу на його початку:

І. Політика – все на плечах роботодавця.

Згідно статті 2 – «Дія цього Закону НЕ поширюється на осіб державних органів, утворених відповідно до законодавства України». Судячи з даного речення, нормотворчі та майбутні контролюючі органи самі виконувати вимоги цього Закону не мають.

Відповідно до статті 4 – державна політика планує базуватись на принципі “повної відповідальності роботодавця за створення безпечних умов праці”, що протирічить всім основам бізнес процесів і розподілу ролей та відповідальностей в будь-якій компанії. Тобто, роботодавець незалежно від того скільки фахових спеціалістів він залучив до створення безпечних умов праці, є головним винуватцем. Судячи із статті його задача не організація ведення господарської діяльності підприємства, а цілодобовий нагляд за виконанням кожним працівником вимог усіх чотирьохстах сімдесяти семи нормативно-правових актів з охорони праці, які діють на даний момент.

ІІ. Дозволи та страхування. Спрощення чи нові виклики?

Цікаві нововведення стосовно отримання та анулювання дозволів на право виконання робіт підвищеної небезпеки наведені у статті 11. Нормотворець пропонує можливість замість отримання дозволу чи декларації відповідності МТБ на виконання робіт підвищеної небезпеки виконувати ці роботи на підставі договору додаткового страхування життя і здоров’я працівників, які виконують такі роботи. Хоч ці заходи жодним чином за змістом не тотожні і не мають однієї мети це одне з небагатьох корисних нововведень.

Положеннями цієї ж статті передбачено анулювання дозволу за наступних підстав:

1) настання нещасного випадку із смертельним або іншим тяжким наслідком, якщо за результатами розслідування встановлено, що зазначена подія сталась внаслідок виконання робіт підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл. Тобто якщо у вас є дозвіл на право виконання робіт по всій країні і на одній ділянці станеться нещасний випадок через стовідсоткову особисту провину працівника, то вам буде анульовано дозвіл.

2) документально підтвердженого факту створення перешкод державним інспекторам праці при здійсненні ними заходів державного контролю. Тут і прокоментувати важко, окрім того, що доля вашого дозволу повністю буде залежати від морально-етичних цінностей державного інспектора, його настрою та магнітних бурь.

Стосовно дозволів на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки, до яких ми всі звикли, то положеннями статті 12 вирішено їх нівелювати. Натомість пропонується ввести необхідність повідомлення центрального органу виконавчої влади про наявність обладнання підвищеної небезпеки. Варто зазначити, що порядок повідомлення буде визначений окремо, і вже там умовами прийняття повідомлення можуть виявитись наявність: сертифікатів, декларацій, погоджень, актів, звітів, проектів, договорів, довіреностей, доручень, клятв, сліз і багато всього іншого.

ІІІ. Нові вимоги до охорони праці: як зміниться управління системою безпеки та здоров’я працівників?

Стаття 14 нового Закону регламентує обов’язки роботодавця щодо організації та забезпечення функціонування системи управління безпекою та здоров’ям працівників на роботі, яка базується на такій ієрархії:

1) уникнення, оцінювання, усунення небезпечних та шкідливих професійних факторів та професійних ризиків;

2) адаптації умов праці до працівника та запобігання або зменшення впливу небезпечних та шкідливих професійних факторів та професійних ризиків на працівника;

3) заміни небезпечного робочого обладнання, робочих процесів, небезпечних та шкідливих факторів робочого середовища;

4) розроблення політики запобігання професійним ризикам у всіх аспектах робочого процесу;

5) надання заходам колективного захисту пріоритету перед заходами індивідуального захисту працівників;

6) забезпечення інформування працівників про умови праці, навчання та інструктажі.

Насправді це дуже цікавий момент. Дійсно, ISO 45001 теж передбачає ієрархію з реалізації заходів зі зниження рівня ризику – якщо неможливо реалізувати один, реалізується менш ефективний, і так спускаємось до реалізації базових заходів. Але викладена у Законі ієрархія не виключає один принцип при реалізації попереднього. Таким чином, задоволення вимог статті 14 Закону, може трактуватись як необхідність реалізації всіх зазначених принципів, що неможливо апріорі.

Роботу служби охорони праці у новому Законі регулює стаття 15. Підставами для створення служби охорони праці стали наступні критерії:

До служб охорони праці, інженерів з охорони праці та організацій, що надають послуги у сфері охорони праці у подальшому будуть встановлені вимоги КМУ, Закон поки цього не описує. Також, не оминули зміни і основних найменувань  відповідно тепер:

служба охорони праці буде – уповноваженим структурним підрозділом з питань безпеки та здоров’я працівників, а інженер з охорони праці – уповноважений з безпеки та здоров’я працівників. Цікавою нормою цією статті є те що служба охорони праці або фахівець з охорони праці, якимось чином, повинні мати цілковиту професійну незалежність від роботодавця.

Статтею 18 – визначено форми проведення аудитів системи управління безпекою та здоров’ям працівників на роботі. Аудити можуть проводитись внутрішні – із залученням компетентних працівників підприємства. Та зовнішні – на підставі договору підприємствами у яких є необхідні документи. У разі виконання робіт підвищеної небезпеки зовнішні аудити мають проводитись не рідше одного разу на 5 років. Висновки та рекомендації за результатами таких аудитів мають надаватись на вимогу контролюючого органу у 10 денний термін.

Написати нам

IV. Медогляди чи спостереження за станом здоров’я працівників?

Немало питань залишає зміст статті 19, що регламентує проведення медогляду працівників. Так, вводиться поняття спостереження за станом здоров’я працівників та розроблення заходів.

Таке спостереження за вибором роботодавця здійснюється:

1) лікарем-спеціалістом з числа найманих працівників роботодавця, який має сертифікат зі спеціальності “професійна патологія”, або

2) закладом охорони здоров’я з надання первинної допомоги та ФОП, яка отримала ліцензію у встановленому порядку, або

3) закладом охорони здоров’я з надання спеціалізованої медичної допомоги та лікарем, який здійснює медичну практику як ФОП, або

4) медико-санітарними частинами.

Інші вимоги щодо категорій працівників, яким необхідно проведення МО, не сильно зазнали змін відносно існуючих, а саме:

1) працівників, які не досягли 21-річного віку – щорічно;

2) працівників, робочі місця/зони та умови праці яких містять шкідливі професійні фактори – при укладанні трудового договору – періодично за затвердженим роботодавцем графіком;

3) нічних працівників – до укладення трудового договору і періодично за затвердженим графіком;

4) працівників, які відчули погіршення стану здоров’я внаслідок впливу умов праці, та звернулись у зв’язку з цим до роботодавця – при зверненні працівника до роботодавця;

5) працівників, стан здоров’я яких створює небезпеку або завдає шкоду їх здоров’ю або здоров’ю інших працівників, – за рішенням роботодавця.

Якщо відповідно до медичного висновку працівник за станом здоров’я не може продовжувати виконувати трудові обов’язки, йому надається інша робота з такою ж середньомісячною заробітною платою або він звільняється із виплатою грошової компенсації у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат.

V. Навчання.

Нововведення стосуються навчання працівників із безпеки та здоров’я на роботі. Відповідно до статті 20, працівники мають проходити підготовку, інструктажі та отримувати інформацію щодо безпечного виконання робіт, професійних ризиків і запобіжних заходів.

Не до кінця зрозумілим залишається вимога щодо проведення відповідної підготовки з питань безпеки праці та здоров’я працівників підрядних сторонніх/підрядних організацій, що будуть проводити роботи у вас на підприємстві. А саме, що означає “відповідної”, бо можна трактувати це так, що підприємство має крім надання інформації щодо можливих ризиків, запобіжних і захисних заходів організувати навчання та всі інструктажі (не тільки вступні).

Корисним нововведенням є самостійне встановлення роботодавцем періодичності проведення інструктажів та навчання працівників з питань безпеки та здоров’я працівників.

Періодичність проведення інструктажів працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки буде встановлена окремою Постановою КМУ.

Важливо: якщо раніше працівника за відмову від проходження інструктажу чи перевірки знань потрібно було просто усунути від роботи, то тепер таке усунення відбуватиметься без збереження заробітної плати.

VІ. Інші нововведення.

Cтаттею 22 – передбачено можливість самостійного рішення щодо залишення робочих місць працівниками під час наближення небезпеки і головне це не буде вважатись прогулом, порушенням дисципліни, трудового розпорядку тощо. Але у статті ця норма звучить трішки складніше, а саме: “Працівники, які у випадку серйозної, безпосередньої та неминучої небезпеки залишили небезпечні робочі місця….”. Правомірність таких дії працівників у подальшому може розглядатись комісією підприємства із запрошенням представника контролюючого органу.

Cтаттею 28 вперше вводяться обмеження щодо умов праці для вагітних працівниць, жінок, які нещодавно народили, та тих, хто годує грудьми. МОЗ має розробити перелік небезпечних факторів і умов праці, які можуть завдати шкоди їхньому здоров’ю, плоду чи дітям. Працівниці з цієї категорії можуть відмовитись від роботи, що потрапляє до цього переліку. Якщо виконання небезпечних робіт протипоказане, роботодавець зобов’язаний надати їм іншу роботу відповідно до медичного висновку. Якщо це неможливо, працівниці отримують оплачувану відпустку. Також, вагітним працівницям надається оплачуваний час для допологових обстежень.

Незрозумілим залишається згадування різних центральних органів виконавчої влади, один що реалізує державну політику у сфері безпеки та здоров’я працівників, а інший, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про працю. Враховуючи, що це один і той самий орган, визначення його із різними формулюваннями залишає питання.

Звичайно це не вся інформація, яка міститься у законі. В цьому правовому полі ще є багато чого цікавого і недосказаного, наприклад штрафні санкції, але про це ми поговоримо в наступній статті. Закон ще не прийнято і активні обговорення та доопрацювання закону ще тривають. Надіємось, що новий закон принесе необхідні позитивні зміни, як для бізнесу, так і держави. А поки ви аналізуєте весь об’єм інформації вище і чекаєте на прийняття нового закону, ми можемо допомогти вам налаштувати систему охорони праці, щоб бути готовими до будь-яких нововведень.

Олександр Костін
Супервайзер проєктів