Інструкція № 28 з охорони праці при експлуатації балонів зі стиснутими, зрідженими та вибухонебезпечними газами

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Наказ директора 

______________________

від «__» ___________ 20__ р. № 

ІНСТРУКЦІЯ 

З ОХОРОНИ ПРАЦІ № 28

при експлуатації балонів зі стиснутими, зрідженими та вибухонебезпечними газами

1. Загальні  положення.

1.1. Інструкція розроблена у відповідності з НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці» та НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів з охорони праці».

1.2. Дія інструкції поширюється на всіх працівників, які експлуатують балони зі зрідженими, стиснутими та вибухонебезпечними газами на об’єктах в (назва підприємства) «____________» (далі – підприємство).

1.3. До експлуатації балонів зі зрідженими, стиснутими та вибухонебезпечними газами (далі – балони) допускаються особи віком не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд (у разі необхідності) та не мають протипоказань, спеціальне навчання та перевірку знань з Правил будови та безпечної експлуатації посудин під тиском та мають відповідне посвідчення на право експлуатації балонів, пройшли вступний та первинний інструктажі з охорони праці.

1.4. Працівники повинні один раз на 3 місяці проходити повторні інструктажі з питань охорони праці, а при виконанні разових робіт, безпосередньо не пов’язаних із обов’язками за спеціальністю, – цільовий інструктаж відповідно до характеру виконуваної роботи.

1.5. Один раз на рік працівники повинні проходити навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

1.6. Особа, яка експлуатує балони, перед допуском до самостійної роботи повинна пройти стажування протягом 2 – 15 змін.

1.7. Кожен працівник під час виконання своїх трудових обов’язків повинен: 

• виконувати тільки ту роботу, яка передбачена його робочою чи посадовою інструкцією або доручена йому керівником;
• дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку;
• дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
• знати і виконувати вимоги правил пожежної безпеки, знати місця знаходження первинних засобів пожежогасіння та уміти ними користуватися;
• знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, вимоги санітарно-гігієнічних норм і правил, уміти надавати домедичну допомогу;
• користуватися передбаченими засобами колективного та індивідуального захисту.

1.8. Палити та приймати їжу дозволяється тільки у спеціально відведених для цього місцях.

1.9. Основними шкідливими та небезпечними виробничими факторами, які за певних обставин можуть призвести до травматизму чи професійних захворювань, є такі:

• підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів;
• підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
• недостатня освітленість робочої зони;
• підвищена концентрація шкідливих хімічних речовин в повітрі робочої зони;
• підвищене фізичне навантаження;
• підвищене нервово-емоційне навантаження.

1.10. Працівник безоплатно забезпечується спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) відповідно до діючих Типових галузевих норм чи норм, передбачених Колективним договором.

1.11. Працівник має право відмовитися від роботи, якщо умови її виконання створюють загрозу його здоров’ю або життю чи суперечать вимогам нормативних актів з охорони праці. 

1.12. За порушення вимог цієї інструкції працівник несе адміністративну, дисциплінарну та карну відповідальність згідно діючого законодавства України.

2. Загальні вимоги до балонів.

2.1. Стиснуті гази знаходяться в балоні в газоподібному стані при підвищеному тиску і нормальній температурі. До таких газів відносяться: азот, аргон, кисень, стиснене повітря, водень, метан тощо. 

Зріджені гази знаходяться в балоні при підвищеному тиску і нормальної температурі в рідкому стані в рівновазі зі своєю парою (газом). До зріджених газів відносяться: хлор, аміак, бутан, пропан, вуглекислий газ, різні фреони тощо.

Розчиненими газами називаються гази, що знаходяться в балонах у розчиненому стані. Представником розчинених газів є ацетилен.

2.2. Балони повинні мати вентилі, щільно вкручені в отвори горловини або у витратно-наповнювальні штуцери спеціальних балонів, що не мають горловини.

2.3. Балони для стиснених, зріджених і розчинених газів місткістю більше 100 л повинні бути забезпечені паспортом.

2.4. На балонах місткістю понад 100 л повинні встановлюватися запобіжні клапани. При груповому встановленні балонів допускається встановлення одного запобіжного клапана на всю групу балонів.

2.5. Бічні штуцери вентилів для балонів, які наповнюються воднем та іншими горючими газами, повинні мати ліву різь, а для балонів, які наповнюються киснем та іншими негорючими газами – праву.

2.6. Кожний вентиль балонів для вибухонебезпечних горючих речовин, шкідливих речовин 1 і 2-го класів небезпеки повинен бути забезпечений заглушкою, яка накручується на боковий штуцер.

2.7. Вентилі в балонах для кисню повинні вкручуватись із застосуванням ущільнювальних матеріалів, загоряння яких в середовищі кисню виключається.

2.8. На верхній сферичній частині кожного металевого балона повинні бути вибиті (чітко видимі) такі дані:

• товарний знак підприємства-виробника;
• номер балона;
• фактична маса (в кілограмах) порожнього балона (для балонів місткістю до 12 л включно – з точністю до 0,1 кг; від 12 до 55 л включно – з точністю до 0,2 кг; маса балонів місткістю понад 55 л вказується відповідно до нормативної документації (НД) на їх виготовлення);
• дата (місяць, рік) виготовлення і наступного технічного огляду;
• робочий тиск, МПа (кгс/см2);
• пробний гідравлічний тиск, МПа (кгс/см2);
• місткість (в літрах) балона (для балонів місткістю до 12 л включно – номінальна; для балонів місткістю понад 12 до 55 л включно – фактична з точністю до 0,3 л; для балонів місткістю понад 55 л – відповідно до НД на їх виготовлення);
• клеймо відділу технічного контролю (ВТК) підприємства-виготовлювача круглої форми діаметром 10 мм (за винятком стандартних балонів місткістю понад 55 л);
• номер стандарту для балонів місткістю понад 55 л.

2.9. Висота знаків на балонах повинна бути не менше 5 мм, а на балонах ємністю 55 л – не менше 8 мм.

2.10. Маса балонів, за винятком балонів для ацетилену, вказується з урахуванням маси нанесеної фарби, кільця для ковпака і башмака, якщо такі передбачені конструкцією, але без урахування маси вентиля і ковпака.

2.11. На балонах місткістю до 5 л або з товщиною стінки менше 5 мм паспортні дані можуть бути вибиті на пластинці, припаяній до балона, або нанесені емалевою чи олійною фарбою.

2.12. Написи на балони наносять на довжину не менше 1/3 його окружності, а смуги – по всьому обводу, причому висота букв на балонах ємністю понад 12 л має бути 60 мм, а ширина смуги – 25 мм.

2.13. Розміри написів і смуг на балонах ємністю до 12 л повинні визначатися в залежності від площі бокової поверхні балонів.

2.14. Зовнішня поверхня балонів повинна бути пофарбована відповідно до таблиці.

2.15. Фарбування балонів і написи на них можуть виконуватися масляними, емалевими або нітрофарбами. Забарвлення виготовлених балонів і нанесення написів здійснюється підприємствами-виготовлювачами, а під час експлуатації – наповнювальними станціями або випробувальними пунктами. Маркування та фарбування неметалевих балонів повинні проводитися у відповідності до нормативних документів на балон.

3. Вимоги безпеки перед початком роботи.

3.1. Працівник перед початком роботи повинен:

• одягнути та привести до ладу передбачений для виконання роботи спецодяг, спецвзуття та ЗІЗ;
• оглянути і привести в належний стан робоче місце, прибрати зайві матеріали та предмети, які можуть перешкоджати вільному доступу до балонів та безпечному їх розміщенню (розвантаженню, навантаженню); 
• перевірити справність пристосувань і пристроїв для транспортування балонів;
• переконатися в достатній освітленості робочого місця. 

3.2. На час проведення вантажно-розвантажувальних робіт з балонами з киснем, працівнику повинна видаватися чиста пара рукавиць. 

3.3. При виявленні загрози безпечному проведенню роботи, необхідно доповісти про це безпосередньому керівнику і до роботи не приступати. Дозволяється приступати до роботи тільки після усунення виявлених недоліків.

4. Вимоги безпеки під час роботи.

4.1. Експлуатація балонів.

4.1.1. Під час експлуатації балонів забороняється повністю виробляти газ, який в них знаходиться. Залишковий тиск газу в балоні повинен бути не менше 0,05 МПа (0,5 кгс/см2).

4.1.2. Відбір газу з балона має здійснюватись через редуктор, призначений тільки для даного типу газу і пофарбований у відповідний колір.

4.1.3. Камера низького тиску редуктора повинна мати манометр і пружинний запобіжний клапан, відрегульований на відповідний дозволений тиск в ємності, в яку випускається газ.

4.1.4. Перед установкою редуктора слід продути штуцер вентильно-запірного пристрою шляхом повороту маховика вентиля на ¼ оберту. При продуванні слід стояти з боку штуцера вентиля.

4.1.5. Наявність нещільностей в редукторі або вентилі балона перевіряють мильною піною.

4.1.6. При будь-якій несправності редуктора потрібно негайно закрити вентиль балона і випустити газ із редуктора.

4.1.7. Ремонтувати редуктор, установлений на балоні, не допускається.

4.1.8. Для вимірювання тиску дозволяється застосовувати манометри, призначені тільки для даного типу газу. Кожен манометр повинен мати однакове з кольором балона забарвлення. При отриманні манометра зі складу його необхідно ретельно оглянути та перевірити на відповідність технічним вимогам. На шкалі манометра повинно бути написано найменування робочого газу. Манометри, що встановлюються на редукторі, підлягають щорічній повірці.

4.1.9. Не допускається експлуатувати балони, з пошкодженими манометрами або манометрами, які не пройшли повірку.

4.1.10. У разі неможливості через несправність вентилів випустити газ із балонів, останні необхідно повернути на наповнювальну станцію.

4.1.11. На робочому місці балон повинен бути закріплений і знаходитися від опалювальних батарей на відстані не менше 1 метра, а від джерел відкритого вогню – не менше 5 метрів.

4.1.12. Кожен балон із газом при отриманні зі складу повинен бути ретельно оглянутий. При огляді перевіряється наступне:

• чи не минув термін чергового технічного огляду;
• чи відповідають забарвлення і написи (маркування) чинним нормативним документам;
• чи немає на корпусі балона значних пошкоджень (тріщин, вм’ятин);
• чи не забита різь вентиля;
• чи справний вентиль, чи немає пропуску ним газу;
• чи немає на балоні слідів жиру або масла, що особливо небезпечно для кисневих балонів.

При виявленні будь-яких із зазначених вище недоліків, балон повинен бути замінений.

4.1.13. Балони, що знаходяться в експлуатації, повинні піддаватися періодичному технічному огляду не рідше, ніж раз на 5 років.

4.1.14. При експлуатації балонів з киснем необхідно знати наступне:

• при установці кисневих балонів слід уникати тих місць, де можливе попадання масла та жиру на балон;
• не допускається різке відкривання вентиля, що може призвести до загоряння ущільнювальної фібрової прокладки. Якщо, до того ж, у вентилі знаходяться дрібні металеві частки (окалина, іржа) то, вилітаючи назовні із струменем кисню, вони можуть запалитися від удару або внаслідок утворення статичної електрики, заряд якої буде тим більшим, чим більша швидкість витікання газу;
• перед встановленням фібрових прокладок їх попередньо необхідно знежирити шляхом промивання в чотирихлористому вуглеці і просушити.

4.1.15. Замерзлий балон або вентиль на балоні дозволяється відігрівати тільки гарячою водою. Використовувати для обігріву замерзлого вентиля або балона відкритий вогонь забороняється.

4.1.16. Пересадка башмаків і кілець для ковпаків, заміна вентилів повинна проводитися тільки на наповнювальних станціях.

4.2. Зберігання балонів.

4.2.1. Балони з газом можуть зберігатися як у спеціальних приміщеннях, так і на відкритому повітрі. В останньому випадку вони повинні бути захищені від атмосферних опадів і сонячних променів.

4.2.2. Склади і відкриті майданчики для зберігання балонів повинні розміщуватися на відстані не менше 20 м від інших складів, 50 м від житлових будинків і 100 м від громадських будівель.

4.2.3. Складське зберігання в одному приміщенні балонів з киснем і горючими газами не допускається.

4.2.4. Наповнені балони з насадженими на них башмаками повинні зберігатися у вертикальному положенні. Для запобігання падінню балони необхідно встановлювати у спеціально обладнані гнізда, клітки або огороджувати бар’єром.

4.2.5. Балони, які не мають башмаків, можуть зберігатись у горизонтальному положенні на дерев’яних рамах чи стелажах. Під час зберігання на відкритих площадках дозволяється укладати балони з башмаками в штабелі з прокладками з мотузки, дерев’яного бруса або гуми між горизонтальними рядами. При укладанні балонів у штабелі висота останніх не повинна перевищувати 1,5 м. Вентилі балонів мають бути повернуті в один бік. Між штабелями повинен бути прохід шириною 1 – 1,5 м.

4.2.6. Склади для зберігання балонів, наповнених газами, повинні бути одноповерховими, з покриттями легкого типу і не мати горищних приміщень. Стінки, перегородки, покриття складів для зберігання газів мають бути із негорючих матеріалів не нижче II ступеня вогнестійкості. Вікна і двері повинні відкриватися назовні. Скло на вікнах і дверях повинно бути матовим або пофарбованим у білий колір. Висота складських приміщень для балонів повинна бути не менше 3,2 м від підлоги до найнижчих виступаючих частин покрівельного покриття. Підлоги складів мають бути рівними з неслизькою поверхнею, а у складів для балонів з горючими газами мати поверхню з матеріалів, які виключають утворення іскор при ударі по них будь-яким предметом.

4.2.7. Освітлення складів для балонів з горючими газами мусить відповідати нормам для вибухонебезпечних приміщень.

4.2.8. У складах повинні бути вивішені інструкції, правила і плакати стосовно поводження з балонами, які знаходяться на складі.

4.2.9. Склади для балонів, наповнених газом, повинні мати природну або штучну вентиляцію відповідно до вимог санітарних норм проектування виробничих приміщень.

4.2.10. Склади для балонів із вибухо- і пожежонебезпечними газами повинні бути обладнані блискавкозахистом.

4.2.11. Складське приміщення для зберігання балонів повинно бути розділене негорючими стінками на відсіки. Відсіки для зберігання балонів з негорючими газами повинні бути відокремлені негорючими перегородками висотою не менше 2,5 м з відкритими отворами для проходження людей та отворами для засобів механізації. Кожен відсік повинен мати самостійний вихід назовні.

4.2.12. Приміщення для зберігання горючих газів необхідно обладнувати газовими аналізаторами, а за їх відсутності необхідно встановити порядок відбирання та контролю проб повітря.

4.2.13. Склади для зберігання балонів з горючими газами повинні мати постійно працюючу примусову вентиляцію, що забезпечує безпечну концентрацію газів. У цих складах дозволяється лише водяне, парове низького тиску або повітряне опалення.

4.2.14. На двері складів для балонів з газом необхідно вивішувати таблички із зазначенням вогнегасної речовини, яку дозволяється застосовувати під час пожежі. Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну небезпеку газу, що зберігається на складі, порядок евакуації балонів та правила гасіння горючих газів.

4.2.15. Не дозволяється:

• зберігання будь-яких сторонніх речовин, матеріалів, обладнання, предметів на складах для зберігання балонів з газами;
• транспортування і зберігання балонів з газом без запобіжних ковпаків та нагвинчених на штуцери заглушок;
• експлуатація балонів з пошкодженим корпусом (вм’ятинами, тріщинами, корозією тощо), а також із простроченим терміном періодичного огляду;
• зберігання балонів з горючими газами та окислювачами у приміщеннях, які не є спеціальними складами балонів;
• вхід у склад балонів з горючими газами осіб у взутті, підбитому металевими цвяхами або підковами;
• удари балонів один об інший під час навантаження, розвантаження і зберігання, падіння ковпаків та балонів на підлогу;
• у разі підвищення температури в складі вище 35 °С необхідно включити припливно-витяжну вентиляцію і вжити заходів з охолодження балонів, накривши їх мокрим брезентом.

4.2.16. Забороняється зберігати горючі матеріали і проводити роботи з відкритим вогнем біля складу з балонами на відстані меншій 10 м.

4.2.17. Перевірка стану балонів, що зберігаються, повинна проводитись щоденно.

4.2.18. При виявленні пошкоджень балонів або виділенні з них газу необхідно:

• балони з негорючими газами відставити в сторону, покласти на землю і встановити спостереження за виходом з них газу до повного припинення шипіння або відсутності запаху;
• балони з горючими газами віддалити на відстань не менше 100 м від житлових і виробничих будівель, усунувши при цьому можливість загоряння газів від іскри або інших джерел вогню, і встановити контроль за виходом з балонів газу до повного припинення шипіння або відсутності запаху.

4.2.19. Не допускається сумісне зберігання в одному приміщенні порожніх і наповнених балонів.

4.2.20. Не допускається сумісне зберігання (в одному приміщенні) балонів з киснем і горючими газами (хлором, воднем тощо).

4.3. Транспортування балонів.

4.3.1. Перед початком виконання вантажно-розвантажувальних робіт необхідно переконатися у справності балонів з газом, наявності гарантійної наклейки або пломби на запобіжному ковпаку, наявність сигнального кольору. Всі балони повинні мати стандартне клеймо, дату огляду і дату наступного випробування.

4.3.2. Транспортування балонів по території підприємства повинно проводитися на спеціальних візках. Допускається перенесення балонів вручну при наявності пристосувань, що забезпечують повну безпеку (носилок, брезентових корсетів з повстяною прокладкою, пасків для кріплення тощо). Не допускається перенесення балонів на руках і на плечах.

4.3.3. Під час переміщення балонів не дозволяється братися за вентилі, знімати їх і ударяти балони один об інший.

4.3.4. Не допускається виконувати вантажно-розвантажувальні роботи в промаслених рукавицях і забрудненими маслом руками, оскільки сполучення навіть незначної кількості масла (жиру) з киснем може викликати вибух.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

5.1. Привести робоче місце в належний стан. 

5.2. Робочий інструмент, обладнання і пристосування очистити і прибрати до відведених для зберігання місць.

5.3. Зняти спеціальний одяг, спецвзуття, інші ЗІЗ та помістити їх до місця зберігання.  

5.4. Вимити руки, обличчя, при необхідності прийняти душ, переодягнутися у чистий одяг. 

5.5. Доповісти керівнику про виявлені під час роботи недоліки.

6. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

6.1. В процесі роботи можуть виникнути наступні аварійні ситуації:

• витікання газу з балона;
• вибух балона;
• загоряння газу або обладнання.

6.2. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно:

• обгородити небезпечну зону і не допускати в неї сторонніх осіб; якщо обстановка не загрожує життю і здоров’ю працівників і не призведе до більш тяжких наслідків, необхідно її зберегти такою, якою вона була на момент настання події, для проведення розслідування;
• при пожежі приступити до її ліквідації; якщо погасити пожежу своїми силами неможливо, викликати пожежну команду;
• повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

6.3. У разі настання нещасного випадку:

• негайно звільнити потерпілого від дії уражаючого фактору; 
• перенести його в безпечне місце;
• визначити стан потерпілого, при необхідності надати йому домедичну допомогу, а у тяжких випадках викликати “швидку медичну допомогу”.

6.4. При ліквідації аварійної ситуації виконувати вказівки керівника робіт.

РОЗРОБИВ:

Начальник відділу сервісу                                                                                    ПІБ

УЗГОДЖЕНО:

Інженер з охорони праці                                                                                       ПІБ

Написати нам